* (тихе життя у пеклі)

На підступах до міста пахне сіркою. 

Відтак з’являються труби, труби та труби.

Поїдені снігом глянцеві хутра реклами

віщають, як знайдемо щастя іще до світання.



Музика, музика, музика ллється повсюдно.

Тут хтось почувався колись, як удома.

Де обривається крапка, де ставиться кома?

В комі дихання рівне – бо ж…



пульсують божественні прилади,

заколихує стогін асфальтів,

згукуються товарні состави,

сни – безпритульні-гойдалки.